"Кузен Ф’юрі був на 40 кілограмів важчим і недооцінив мене": супертяж Миронець про гучну перемогу, прогноз для Усика, табір добряка Баколе

“Горман здивував тим, що не намагався мене “переїхати” завдяки своїм габаритам” – Після бою з Нейтаном Горманом на сторінці в Instagram ви написали, що не вважаєте свою перемогу апсетом, зважаючи на об’єм роботи, який виконали. Тож розкажіть про свій тренувальний табір, будь ласка. – Дійсно, перемога для нашої команди не була якоюсь несподіванкою, тому що табір був дуже потужним. Були хороші спаринг-партнери. Мені допомагали хлопці з Латвії, Греції, Литви. Готувався під керівництвом свого тренера Ігоря Месмера. Хочу сказати, що цей бій стався саме тоді, коли мав статися. Бо перші пропозиції боксувати з Горманом до мене надходили ще десь півтора роки тому. Два чи три рази ми погоджувалися, але поєдинок зривався. То з телебаченням якісь деталі не могли узгодити, то Нейтан минулого літа травмувався. Якраз тоді замість нього я боксував з Кешем Алі – там моя перемога теж вважається ніби апсетом. І врешті-решт бій відбувся в найзручніший для мене момент. Перед боєм я намагався трохи добрати ваги. На вагах показав 98 кілограмів – для хевівейтера це не дуже багато. За час тренувального табору масу не дуже вдалося набрати, але сила і фізична витривалість під керівництвом мого тренера дуже виросли. Якщо взяти мене взірця пів року тому чи тим паче рік тому, то я дуже додав саме в цих аспектах. Різниця з Горманом в нас була 40 кілограмів – він важив 138! Тож габарити не так вже й вирішують, як показала практика. – То завдяки чому вдалося здолати настільки габаритнішого суперника? Які раунди, на вашу думку, були ключовими? – Я дуже переживав перед цим поєдинком. Останні два тижні (спортсмени, думаю, мене зрозуміють) втратив апетит, емоційно “підгорав”. Але коли вийшов на ринг, то, я б сказав, мій мозок відімкнувся. Я просто виконав те, що до цього робив тисячу разів. Бо ж основна робота в мене була в таборі. А в рингу – контрольна. У бою не зробив нічого, чого раніше не виконував на тренуваннях. Горман здивував тим, що не намагався мене “переїхати” завдяки своїм габаритам. Навпаки, в другому-третьому раундах він почав працювати другим номером. Це було для мене незвично. Бо мені більше подобається працювати на контратаках, а Горман змусив мене йти на нього. Можливо, я навіть не зміг повністю розкритися в цьому поєдинку. Так, цього вистачило для перемоги, але я можу краще! – Чи був у рингсайді хтось з численного сімейства Ф’юрі? – По-моєму, в кутку Гормана були якісь його чи то брати, чи кузени. Один з представників сімейства Ф’юрі стежив за тим, як ми тейпуємо руки. Це процедура, коли представник опонента стежить, чи все відбувається без порушень. Самого Тайсона не було, але його родичі – так. “Горман мене недооцінив і вже говорив про свій наступний поєдинок” – Представники родини Ф’юрі – дуже ексцентричні, люблять провокативну поведінку, треш-токи. Чи було щось схоже цього разу? – Не було. Думаю, через те, що Горман мене недооцінив! Він навіть не особливо намагався цей бій якось розкачувати. Навпаки, він вже зазирав мені за спину. За день до бою була прес-конференція, де Нейтан говорив, з ким би хотів боксувати після мене, і всяке таке. А про мене сказав: “Так, я бачив його попередній бій – з Кешем Алі. Так, непогано. Але я – це зовсім інша справа. Зараз його переможу і буду собі з Аделеє боксувати, ще з кимось”. Тому Горман не дуже сподівався на конкурентний бій, судячи зі всього. – Тепер логічно запитати про ваших бажаних суперників після перемоги над Горманом. – Ну, я двічі з’їздив у Англію. Двічі був “стороною B”, як то кажуть, або аутсайдером. І двічі виграв. Є варіанти провести ще кілька боїв в Англії, вже будучи “стороною А”. Це, можливо, ідеальні для мене розклади. Суперники, яких би я хотів – ну, той же Аделеє, наприклад, з яким так хотів зустрітися Горман. Я б теж був не проти цього року розділити з ним ринг. – Відчували, що ваша перемога важлива для України? – Безперечно, це найменше, що я можу зробити для своєї країни. І я це роблю. Дуже приємно було, коли мої знайомі, які воюють, писали і дякували за синьо-жовтий прапор на міжнародній арені. А я їм дякував, що маю таку можливість завдяки їм. Було надзвичайно приємно почути такі слова саме від наших захисників. Зі свого боку намагаюся не давати людям за кордоном забувати про війну в Україні. Бо люди в Європі не можуть довго концентруватися на наших проблемах. Тож коли мають нагоду, то нагадую. Заради цього в принципі і є сенс виступати! “Я дуже виріс за час табору з Баколе. Він – великий добряк” – Восени ви брали участь в тренувальному таборі Мартіна Баколе і були захоплені роботою з ним. Розкажіть трохи детальніше, наскільки це був цінний досвід для вас. – Я дуже виріс за час табору з Баколе. І це не лише моя думка, а й мого оточення. Люди, які беруть участь в моїй підготовці, помітили дуже велику різницю за два тижні, що я там провів. Це були дуже важкі спаринги. Мартін дуже досвідчений, розумний і на свої габарити дуже швидкий боксер. Багато чого в нього навчився. І я часто підходив після спарингів до нього і питав, що б він міг порадити, які в мене помилки, а які сильні сторони. Завдяки цьому я дійсно спрогресував. За 2 тижні ми провели 6 чи 7 спарингів. З табору Баколе я поїхав боксером зовсім іншого рівня. Такі кемпи зі суперниками, які на цей момент досвідченіші за тебе, якраз і допомагають рости. Баколе – дуже доброзичливий хлопець. Великий добряк, я б сказав. Знайшли спільну мову. Він дуже комунікабельний. Коли мене підвозив, завжди запитував, як в мене справи, чи все в мене добре на побутовому рівні. – Ви якось згадували, що Баколе – один з найскладніших спаринг-партнерів, з якими доводилося працювати. А кого б ще виділили? – Близько року тому я був у тренувальному таборі в Узбекистані, працював з олімпійським чемпіоном Баходіром Джалоловим. От з ним прямо найтяжчі спаринги були. У нього теж було чому повчитися. “Усик завжди до бою готується так, ніби в космос збирається полетіти” – Зараз подія номер один у світі боксу – мегафайт Усик – Ф’юрі за звання першого у XXI столітті абсолютного чемпіона світу в хевівейті. Тайсон любить хизуватися своїми габаритами. Ви, як людина, яка недавно перемогла його кузена, на 40 кілограмів важчого за вас, як гадаєте, які шанси в Олександра? Завдяки чому він може вийти переможцем з цієї дуелі? – Три роки тому я давав інтерв’ю одному англійському журналісту, і він ставив мені схоже запитання. Але тоді мова йшла про поєдинок Усик – Джошуа. І тоді з вірогідністю 60 на 40 я віддав перевагу Ентоні. Вважав, що завдяки якійсь своїй міці фізичній він зможе перемогти Усика. Але, на щастя, я тоді помилився. Усик вже не раз затикав рот скептикам. На перший погляд, у Ф’юрі більше шансів: вражаючі габарити та й рівень боксу дуже високий. Проте хочеться думати, що в цьому протистояння переможе саме працелюбність, а не талант. Ф’юрі має те, що йому дала природа: антропометрія, ці всі його фішечки. Але Олександр – “трудяга” неймовірний. Тож тепер поставлю на нього. Своїми останніми поєдинками (з Джошуа, Дюбуа) Усик мене переконав. Олександрові байдуже, яких розмірів перед ним суперник. Він завжди до бою готується так, ніби в космос збирається полетіти. Мені не доводилося бути в його таборах, проте спілкувався з його спаринг-партнерами, тому з перших вуст знаю, наскільки це працьовита людина. – Як ви гадаєте, чому Тайсон Ф’юрі так непереконливо виглядав у поєдинку з Френсісом Нганну? – Думаю, банально недооцінив Нганну. Думав, що це буде легка прогулянка. З його перемогою я не дуже згоден. Навіть якби не було нокдауну, (а його нікуди не подінеш), то Нганну більшість раундів, як на мене, забрав. Точно не скажеш, що людина проводила перший боксерський бій на профі-рингу, а до того 13 років єдиноборствами займалася. Якби Тайсон поставився до підготовки так само відповідально, як з тим же Вайлдером, то ми б побачили зовсім іншу картину. Проте це говорить про Ф’юрі з ментальної точки зору, що він іноді недооцінює суперників. І для нього було б фатальним недооцінити Усика. Як він у своєму треш-току каже, що Олександр маленький і так далі. Сподіваюся, цього не станеться. Бо інакше ми побачимо не такий конкурентний бій, як хотілось би. – Наскільки у Великій Британії розкручений медійно бій Усик – Ф’юрі? Чи живуть ним фанати? – Хочу зазначити, що в Англії мені дуже подобається публіка. Тому що вона любить спорт. І якщо людина дивиться бокс, то вона дійсно, як правило, в ньому розбирається. Це не просто посидіти під пивко. Вони дійсно люблять красивий бокс. Так, англійці вболівають за свого, як це і прийнято. Але, якщо спортсмен приїжджає до них в гості та переконливо перемагає, вони також його вітають. Це я на собі відчув. У першому поєдинку з Кешем Алі до мене підходили, фотографувалися. Після другого теж. Але тут вони мене вже знали. І, до речі, багато англійців також казали, що це не апсет. Бо вони бачили мою перемогу над Алі. Стосовно бою Усик – Ф’юрі, то, звісно, там його сильно розкручують. Дуже чекають. “Не прагну бути другим Тайсоном чи Кличком. Хочу бути першим собою” – Цікаво дізнатися, хто вас надихнув займатися боксом? Можливо, якісь культові бої, переглянуті у дитинстві? – Спортом я почав займатися аж років з 16-ти. До того ж це був кікбоксинг. А на бокс почав ходити десь ближче до 19 років. На перших порах це не було дуже серйозно. Це вже згодом вирішив, що з цим спортом можна і життя пов’язати. Я б не сказав, що в мене є якісь кумири. Не прагну бути другим Тайсоном чи Кличком. Хочу бути першим собою (Усміхається). Але, безперечно, є ті, хто надихали. Тут я не буду оригінальним і назву ім’я Мохамеда Алі. Десять разів перечитував його біографію, передивлявся всі бої, які зміг знайти в інтернеті. Інші інтерв'ю Марічки Кулачковської "Вітер на швидкості 125 км/год дме в горло при температурі "мінус 20": як Україна здобула історичну медаль зі скелетону "Перед моїми іграми за збірну тато-військовий 2 тижні не виходив на зв’язок": гандбольна воротарка про історичний ЧС і зцілення усамітненням "Зі Шварценеггером перекинулися поглядами": історія чемпіона світу зі стронгмену, який у складі ГУР МО вибиває окупантів з української землі